Для тих, кого цікавить ЗНО-2015 року

14 січня 2015 року видавнича група "Основа" провела вебінар "Актуальні питання ЗНО-2015". Спікером вебінару був Ігор Лікарчук, директор Українського центру оцінювання якості освіти. Якщо у Вас є певні запитання, щодо ЗНО у цьому році, пропоную переглянути запис цього вебінару за цим посиланням http://osnova.com.ua/news/486. Сподіваюся, що інформація була для Вас корисною.

Варто знати кожному

               Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз.

               8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. 

Декілька загиблих щороку - трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.

Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним. Cлід зазначити, що, на жаль, наше сьогодення з цього питання є теж наболілим.

Тому, ми, вчителі, повинні проводити профілактичну роботу серед молодого підростаючого покоління з питань уникнення ураження мінами та вибухонебезпечними предметами. З цією метою кафедра біології та основ здоров'я нашої школи випустила та розповсюдила серед учнів "Пам'ятку "Обережно! Вибухонебезпечні предмети".

 

вибухонебезпечні предмети from natalibio
             Цікавим та пізнавальним є також відеофільм "Небезпечні знахідки" (частина 1 та частина 2).

У Йорданську цю годину

Віншую Вашу всю родину!

Хай рід Ваш славиться в народі,

Хай прибуває в Вашім роді!

Я Вас усіх поздоровляю,

Щастя радості бажаю.

Нехай же справді буде так

Як ми собі бажаєм,

Щоб не згасав Йорданський знак

Над нашим рідним краєм.

Веселіться всі

Христос Охрестився!

Юним зоологам

     Шановні восьмикласники, на канікулах у вас є достатньо часу для того, щоб розширити свій кругозір. Чи знали ви, що наша планета є домом для близько 30 млн різних видів тварин і рослин? Що кожна істота впродовж  усього свого існування веде власний бій за життя?               

     Зазирніть у таємниці живої природи, подивіться чудовий документальний фільм "Життя" .

     Усі 10 епізодів фільму ми будемо з вами обговорювати на уроках протягом ІІ семестру.

Усіх вітаю з Різдвом Христовим!

Різдвяної ночі хай Ангел Господній
Засіє щастям у вашій господі
Вашу світлицю сяйвом осяє,
З неба дарунки щиро складає:
Віру у серця, вічність у душу,
Мудрість у скроні, статку в долоні!
Смачної куті, щастя в житті!
Дзвінкої коляди і ніякої біди!
Христос Рождається!

Зимові обряди і традиції українського народу

Новий рік. Різдво. Це свята для всіх нас і кожного зокрема. Починались Різдвяні свята 7 січня святом Різдва Христового, а закінчувалися 19 січня на Водохреща. Вступаючи в новий відлік часу, ми маємо освятитися найкращими почуттями, побажати одне одному щастя, здоров’я, голубого неба над оселею, статків і злагоди в родині. Саме такими спонуками і була просякнута світська обрядовість зустрічі Нового року в Україні: горщиком куті на покуті, щедрим житнім засівом сусідської домівки, величальною щедрувальницькою піснею на честь господаря й господині та їх діточок. Лише тоді, коли ми повернемося до своїх духовних джерел, яскравий освіт новорічної ялинки стане справжнім святом в оселі, запам’ятається на все життя вам і вашим дітям. Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізованість і майбутнє нашої родини, рідної України.
З матеріалом  виховної  години "Зимові обряди і традиції українського народу" можна ознайомитися на сторінці "З досвіду роботи".

Батькам для роздумів

     Гортаючи сторінки Інтернету, натрапила на прекрасні заповіді батькам, щодо виховання дитини. Сподіваюсь, що вони стануть цікавими і для Вас, батьки та спонукають Вас до роздумів. Ці заповіді  від видатного польського педагога, письменника, лікаря та громадського діяча, котрий пропагував повагу до дитини,  Януша Корчака. Ця людина тричі відмовлялася врятувати своє життя. Перший раз це було, коли Корчак відмовився емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишити "Дім сиріт", напередодні страшних подій. Удруге, коли відмовився втікати з варшавського гетто. Уже втретє, коли всі мешканці "Дому сиріт" піднялися у вагон поїзда, що відправлявся до табору...

     …У серпні 1942 року із Гданського вокзалу йшли ешелони з людьми, яких нацисти відсилали в табір знищення Треблінку. На відміну від інших мешканців Варшавського гетто, що приречено збилися в безмовну юрбу, діти з Будинку сиріт вийшли на привокзальну площу стрункою колоною, по троє в ряд, над колоною майорів зелений прапор із золотистою конюшиною. Попереду йшов Януш Корчак.

– Що це таке? – здивовано запитав комендант вокзалу у своїх підлеглих.
Йому сказали: це Будинок сиріт Януша Корчака. Комендант замислився, він спробував згадати, звідки йому знайоме це ім'я. Коли діти були вже в поїзді, комендант згадав. Він підійшов до вагона й запитав у Януша Корчака:
– Це Ви написали книгу «Банкрутство маленького Джека»?
– Так,– відповів Корчак. – А це якось стосується ешелону?
– Ні,– сказав комендант,– просто читав у дитинстві, гарна книга… Ви можете залишитися, Лікарю,– додав комендант…
– А діти? – запитав Корчак.
– Дітям доведеться поїхати…
– Тоді і я поїду,– сказав старий лікар і зачинив двері вагона зсередини.

      В принципі, більше можна нічого не знати про Януша Корчака. І прочитати його заповіді:

1. Не очікуй, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
2. Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя. Як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя другому, той – третьому, і це найсправедливіший закон Подяки.
3. Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й зійде.
4. Не стався до її проблем зверхньо. Життя дане кожному по силі і, будь певен, їй воно тяжке не менше, ніж тобі, а може, й більше, оскільки в неї немає досвіду.
5. Не принижуй!
6. Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – це її зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
7. Не картай себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини. Картай, якщо можеш – але не робиш. Пам'ятай, для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все.
8. Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід плоті й крові. Це та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі для зберігання й розвитку в ній творчого вогню. Це вільна любов матері й батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але душа, дана на зберігання.
9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
10. Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, безталанною, дорослою. Спілкуючись із нею – тішся, бо дитина – це свято, яке поки з тобою....

     Читайте книги Януша Корчака щоразу, коли, відчуваєте, що не можете впоратися із роздратуванням і гнівом як реакцією на той чи інший вчинок своєї дитини, коли сумніваєтеся у своїй правоті. Дорослі повинні засвоїти, що «ДІТЕЙ немає – є ЛЮДИ, але з іншим масштабом понять, іншим запасом досвіду, іншими бажаннями, іншою грою почуттів...»

За матеріалами Інтернет-ресурсу http://posnayko.com.ua/parents/helpful/zdorovya-dytyny/parents/helpful/desyat-zapovedey-62.html