«До слова мудрих слухом прихилися, де не ступнеш, знанням своїм ділися, навчаючись, не дай думкам заснуть» (Фірдоусі)
Сторінки
вівторок, 4 червня 2019 р.
пʼятниця, 24 травня 2019 р.
неділя, 19 травня 2019 р.
Довгоочікувана перемога
Щиро вітаю Заблоцьку Вікторію, ученицю УІІ гімназійного класу, котра ще у грудні місяці взяла участь у УІ щорічному конкурсі есе на екологічну тематику, який проводить кафедра "Хімічної техніки та промислової екології" Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут". Ми вже і не сподівалися на успіх. І ось результати та довгоочікувана перемога - ІІІ місце. Це дуже хороший результат, враховуючи ту кількість робіт, яка була подана. У посиланні можна побачити прізвища переможців.
четвер, 16 травня 2019 р.
Стипендіати - 2019
Вчергове Червоноград вітає стипендіатів міської ради. Щиро вітаю усіх учнів Червоноградського НВК №13 із заслуженим визнанням. Та найбільші, звичайно, слова вітання і вдячності Запотічному Павлу, учневі УІІ гімназійного класу, який за свої старання і перемоги в міських та обласних олімпіадах з біології та хімії, вкотре став стипендіатом. Молодець! Окремі слова вдячності батькам Павла за чудового працьовитого сина, котрий має мету і впевнено йде до неї.
середа, 15 травня 2019 р.
вівторок, 7 травня 2019 р.
І знову перемоги
Під завісу навчального року маємо чергові перемоги в екологічних конкурсах. Отож, вітаємо Бойко Вікторію, ученицю 9 класу та Люзович Юлію, ученицю У гімназійного класу за зайняте ІІ місце в міському екологічному конкурсі "Дотик природи". Також вітаємо Мельник Катерину, ученицю УІІ гімназійного класу, учасницю обласного конкурсу-захисту екологічних проектів "Дотик природи".
пʼятниця, 26 квітня 2019 р.
Смуток і біль України - Чорнобиль
Весняний день 26 квітня 1986 року назавжди змінив долю українців. Полин-трава і досі гірчить Україні... загубленим світом Чорнобиля.
Цей дощ – як
душ. Цей дощ такий ласкавий.
Сади
цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна
опера, Ла Скала!
Чорнобиль.
Зона. Двадцять перший вік.
Тут по
дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки
проламують тини.
Тут щука
йде, немов підводний човен,
і прилітають
гуси щовесни.
Але кленочки
проросли крізь ганки.
Жив-був
народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому
лісі виросли поганки,
і ходить
Смерть, єдиний тут грибник.
Підписатися на:
Дописи (Atom)







