З Вербною неділею, із входом Господа в Ієрусалим!

Верба красна розцвітає,
Про Великдень сповіщає!
І Спасителю під ноги
Стеле гілочки розлогі.
Бий лоза, не ображай,
Всього доброго бажай!
Вже за тиждень з нетерпінням,
Великодніх свят чекай!

Вітаю з Благовіщенням!

Був день як день, зовсім звичайний:
Кипіла суєта навколо,
Але ось походкою нечутною
Увійшов до Марії Ангел в будинок.

Вигукнув: «Радуйся, Маріє!
Господь Тебе благословив! -
І про народження Месії
Посланець Божий сповістив: -

Він Сином Бога назветься
І буде царювати навіки.
Той, хто увірує, - спасеться.
Хай буде щасливий чоловік! »

Народні знання як елемент національної культури

    

Народні назви цього місяця: "цвітень", "красень", "лялечник". А ще "лукавець" (від слова "лукавий"), "снігогін", "дзюрчальник" і "водолій" тощо. Цікаво і влучно передає назву квітня таке прислів'я: "Цвітень - переплітень, бо переплітає трохи зими, трохи літа".

     Квітень - місяць хліборобських турбот і надій. Народна мудрість нагадувала: "Минув марець (березень) - готуй у поле ярець (ячмінь)". Там, де підсохла земля, починали висівати ранні ярі. Тож і квапить ячмінь селянина-сіяча у прислів'ї: "Кидай мене у болото - виросту, як золото, топи мене у грязь - будеш, як князь!". Вважалося також, що від погоди у квітні залежав майбутній врожай: "Сухий квітень - голодний рік, мокрий май - буде у стодолі рай".

      Народні прикмети виникли як засіб перетворення дійсності, передбачення наслідків людської діяльності, майбутніх подій. У народі зберігається чимало корисних прикмет з таких галузей як землеробство, скотарство, бджільництво, рибальство. Протягом багатьох років народ створив погодознавство, своєрідний календар природи, спостерігаючи за квітами і травами, деревами і кущами.

     Вже у древніх греків з'явились своєрідні календарі природи. З 1864 року почав видаватися "Київський народний календар" з передбаченнями погоди на кожний місяць. Люди давно помітили, що численні природні явища припадають на певні дні в році. З появою християнського церковного календаря в народі широко розповсюдилось позначення примітного дня іменем святого. Ще на початку сторіччя цей календар мав велике практичне значення. За ним складали довгострокові і поточні прогнози погоди, намічали строки проведення сільськогосподарських робіт. Для сучасного покоління календар є, перш за все, пам'яткою духовної культури, взірцем народного фольклору, хоч в певній мірі - і практичним керівництвом, що увібрало багатовіковий народний досвід спілкування з природою.

Увага! Конкурс!

Запрошуємо учнів 5-11 класів взяти участь в екологічних конкурсах: "День зустрічі птахів", "Дотик природи", "Первоцвіти просять захисту", "Природа України очима дітей в різні пори року". Ознайомитися з Положеннями про кожен з цих конкурсів та умовами його проведення ви зможете у вчителів біології. Чекаємо від вас ініціативи та креативу.

1 квітня - Міжнародний день птахів

     Птахи - це диво, це окраса нашого життя! Вони зачаровують своїм співом, своєю поведінкою і надають природі неповторного колориту. На планеті їх налічується 8600 видів, 360 з них - в Україні.

     Міжнародний день птахів проходить щорічно в рамках програми ЮНЕСКО “Людина і біосфера” і не випадково саме в квітні. 1 квітня 1906 була підписана Міжнародна конвенція з охорони птахів. День птахів – це не тільки річниця Конвенції, але і час прильоту пернатих із зимівель. За традицією в цей час в очікуванні пернатих розвішуються шпаківні, дуплянки та інші “пташині будиночки”. Повернення птахів святкується також як прихід весни. Вперше цей день, як масове дитяче свято, стало проводитися в Сполучених Штатах Америки. Організатором виступив педагог з містечка штату Пенсільванія. Незабаром його підтримала одна з популярних газет «Пітсбургська телеграфна хроніка», яка стала популяризувати це свято.

Далекими світами
Вночі і по ночах
Горбатими морями
Летів додому птах.

Його мала голівка
Боялась над крилом —
Та зацвітала гілка
Блакитно-білим сном.

І птах сказав до себе,

До вітру на крилі:
Нам лиш літати небом,
А жити на землі!

(Микола Вінграновський)

Хресна дорога у Соснівці

30 березня у Соснівці, уже традиційно у дні Великого Посту, відбулася Хресна дорога. Хресна дорога - це дорога, яку Ісус Христос пройшов на Голготу. У переносному значенні: "Хресна дорога" - дорога страждань, життя, повне, стійко перенесених лих. Часто можна почути вислів: "Кожний свій хрест несе" - натякаючи на той важкий хрест, що його ніс Христос на Голготу.

Звичайно, паломниками у Хресній дорозі були учні та вчителі нашої школи. Біля школи була УІІІ Стація "Ісус Христос промовляє до Єрусалимських невіст", яку зачитали учні.

Ісус просить Єрусалимських жінок, щоб плакали над особистими гріхами:

Ось невісти край дороги, помогти не мають змоги.

Плачте! Горе вже над краєм — Слово в душу западає.

Всі ми повинні задуматися над тим, що правдиве покаяння починається із плачу за власні гріхи. І, якщо кожен почне навернення від свого серця, то наскільки менше зла буде у нашому світі.

 

Весна красна - канікули принесла

Весняні канікули уже розпочнуться з наступного тижня і триватимуть з 25 березня до 30 березня. Отож, діти відпочивають, випускники здають пробне зовнішнє незалежне оцінювання, а вчителі готуються до наступних зустрічей. До школи приходимо 31 березня.