Смуток і біль України - Чорнобиль

Весняний день 26 квітня 1986 року назавжди змінив долю українців. Полин-трава і досі гірчить Україні... загубленим світом Чорнобиля.

Цей дощ – як душ. Цей дощ такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов’їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.

Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.